4 квітня людство відзначає Міжнародний день Інтернету, який ще часто називають Всесвітнім павутинням.
Сьогодні ми не можемо уявити свого життя без різноманітних технологій, інновацій та дивовижних винаходів людства, найбільшим з яких є Інтернет.
Всесвітнє павутиння упіймало людство в свої тенета і назавжди змінило життя, уяву про час і відстань, способи спілкування, надання допомоги, проведення дозвілля, навчання, ведення бізнесу, тенденції моди та суспільства. Колись наші бабці та дідусі могли про таке тільки мріяти.
У процесі глобалізації Інтернет міцно увійшов у повсякденне життя майже кожної людини. А останнім часом коронавірусна пандемія відіграла не останню роль у вимушеній асоціалізації та заміні живого спілкування месенджерами. Кількість користувачів Всесвітньої павутини невпинно зростає.
І хоча Інтернет є потужним ресурсом для освіти, розвитку та самовираження людини, все частіше з’являються категорії користувачів, які приділяють віртуальному життю домінуючу частину часу, інколи настільки, що знижується здатність контролювати час, проведений онлайн.
А згодом з’являються проблеми і у соціальній, професійній чи інших сферах життя. Такий вид залежності від віртуальної мережі у психологічних дослідженнях отримав назву “Інтернет-залежність”.
Особливого поширення схильність до Інтернет-адикції набуває серед молоді. Але найбільш вразливою до залежності є найменша вікова категорія сучасної молоді — віком до 14 років.
За даними щорічного дослідження, проведеного у 2019 році представниками однієї з найбільших дослідницьких компаній світу Kantar Україна, встановлено, що 74% населення України користувалося Інтернетом. З них 85% — щодня.
Як же відрізнити безпечне користування Мережею від залежності?
Для цього вчені-психологи розробили низку тестів. Найпоширеніший з них — тест Кімберлі Янг на Інтернет-залежність, яким, до речі, користуються в освітніх закладах України.
Дорослому важливо оцінювати :
- кількість часу, проведеного в Інтернеті;
- способи проведення вільного часу;
- кількість та якість сну, його порушення через використання Мережі;
В Європі одним із перших проблему Інтернет-адикції вивчав віденський психотерапевт Х. Ціммерль, який, зокрема, досліджував залежність від чатів. А у 2003 році у Німеччині з’явився перший табір для лікування Інтернет-залежної молоді.
Але підходи для лікування в німецькому таборі дещо відрізняються від японських та корейський. Програма, яку розробила психотерапевтка Симона Траутш, включає медичну, психологічну, фізичну та педагогічну допомогу.
І при цьому молоді не забороняють доступ до Мережі, адже в таборі ставлять за основну мету навчити розумно користуватися Інтернетом. Режим дня, фізичні вправи, цікаві ігри, конкурси, квести, заняття з творчості та живе спілкування витісняють з життя підлітків потяг до згубних звичок.
Краще поступово переключати увагу на корисні хобі. Дитина має зрозуміти, що є цікавіші речі, ніж Інтернет-ігри. Наприклад, конструювання, дизайн, малювання, ліплення, шахи, шашки, гуртки з робототехніки тощо.
Якщо тест на Інтернет-залежність виявився позитивним, не потрібно забирати у дитини девайси, позаяк така тактика ще більше розпалить цікавість до них. Використання Інтернету може бути безпечним та розумним, якщо використовується для навчання та інтелектуальних ігор.
До того ж розбити часовий режим дозованого користування гаджетами допоможе індивідуальний календар розпорядку дня, зроблений разом з батьками.
Лілія Антонюк для Svaliava.net
Будь першим хто прокоментує