На Свалявщині сезон збору березового соку у самому розпалі, однак не всі знають, як це робити правильно, щоб не заподіяти шкоди деревам.
У березні та квітні зазвичай у розпалі збір березового соку. Цей цілющий природний напій — джерело здоров’я та хорошого самопочуття.
У його складі безліч важливих мікроелементів, дубильні речовини і органічні кислоти, які не лише бадьорять, а й мають цілющі властивості. З листя, бруньок та гілочок берези готують лікувальні відвари та настоянки.
Здавна люди шанували, поважали і любили березу. Малювали, оспівували в піснях, навіть називали в честь неї поселення. Звідси, до речі, походить і назва с. Березники, що у Керецьківській громаді.
Втім, масово збираючи сік, багато хто нехтує правилами його добування, що призводить до загибелі дерева. Неправильний збір соку може спричинити гниття та грибкові захворювання. Як наслідок — сік втрачає свою користь та смакові якості.
Що важливо знати для безпечного збору природного фрешу?
По-перше, для збору соку в лісах та заповідниках підприємцям потрібно мати “лісовий квиток”, спеціальний дозвільний документ. Такий документ дає право для добування соку у відведених місцях та з дотриманням встановлених правил заготівлі.
Дозвіл для приватного збору соку не потрібен якщо ви не збираєте його десятками літрів на продаж.
По-друге, березовий сік найсмачніший з дорослого дерева, якому понад 30 років, або ж з діаметром стовбура не менше 30 см. З такого дерева ви зберете більше соку та не будете мати проблем з природоохоронним законодавством. Адже Лісовим кодексом передбачені штрафи від 340 грн до 1700 грн.

По-третє, отвір краще робити з північної сторони на висоті 1,5 метра від землі. Це забезпечить ліпшу фільтрацію та більш рівномірний витік соку.
Використовуйте спеціальне свердло або ніж, просвердлюйте напрямком знизу вгору, тобто так, щоби березовий сік вільно стікав униз. Глибина отвору може бути 2-3 сантиметри, залежно від товщини кори, але не більше. У жодному разі не можна користуватися сокирою, зруби призводять до інфекційних хвороб та загибелі дерева.
По-четверте, в отвір вставте жерстяний “носик”, або спеціальну трубочку, по якій стікатиме сік, та направте його у скляну банку, відро чи іншу ємність під деревом.
По-п’яте, ємність краще поставте на підставку, аби не впала, та закріпіть скотчем. Більше одного отвору робити не варто та й щороку краще не збирати сік з одного і того ж дерева, потрібно давати йому перепочинок. За добу з великого дерева зазвичай збирають до 3-х літрів соку.
Коли закінчите збір, вийміть носик та закрийте отвір спеціальним корком, аби рідина більше не витікала. Щоб на дереві швидше загоїлася рана, замажте її садовим варом, живичною пастою або глиною з вапном.
Зібраний сік можна зберігати протягом року без холодильника, але за умови правильного консервування, а ще з нього виходить натуральний смачний квас.
Як консервувати березовий сік
Рецепт консервування дуже простий, напій виходить смачний і не втрачає своїх лікувальних властивостей.
Сік потрібно довести до кипіння та вилити у стерилізовану банку, попередньо поклавши туди 3 ложки цукру і подрібнений лимон. Потім закручуємо жерстяною кришкою.
Щоб зробити квас з березового соку, до ємності достатньо додати сушені фрукти, можна будь-які — на ваш смак. Зазвичай беруть родзинки, фініки або сушені яблука та грушки. Далі чекаємо доки сік дійде у прохолодному місці до природного бродіння і можна пити.
Лілія Антонюк для Svaliava.net






Будь першим хто прокоментує