Закарпатці розуміють всіх, а закарпатців — ніхто. Так жартують мешканці Закарпаття, але насправді це беззаперечний факт. І тут свою важливу роль зіграли запозичені слова, які й досі активно використовуються в закарпатській говірці. Зокрема багато лексем взято з німецької мови.
Виокремити германізми, якими доволі часто послуговуються закарпатці під час спілкування, допоміг краєзнавець із Свалявщини Михайло Чикивдя.
Ось деякі німецькі слова, які можна почути найчастіше:
- Анцуґ (нім. anzug) — костюм. Приклад використання: “Сись анцуґ вдіну до церкви”.
- Штрéка (нім. strecke) — залізничне полотно. “Мішку, чекай, підеме попиля штреки“.
- Шанц (нім. schanze) — траншея. “Треба би укопати шанц на труби”.
- Креденц (нім. kredenz) — буфет. “Позирай, які’м таніря купила — покладу у креденц на параду”.
- Лютра (нім. leiter) — драбина. “Бери андека лютру та улізь лим на під”.
- Штрімфлі (нім. strümpfe) — шкарпетки. “Де ся друга штрімфля діла… Морґіто, ти не віділа?”
- Фриштик (нім. frühstück) — сніданок. “Фриштик на столі. Шіковно їме — і по роботі”.
- Біґлязь (нім. bügeleisen) — праска. “Включи лим біґлязь, най нагавиці убіґлюву”.
- Ґріз (нім. grieß) — манна крупа. “Звари лим дітвакови ґріз, айбо шіковно”.
- Цурік (нім. zurück) — назад. “Дай мало цурік, бо бде ванґош мішати”.
До речі, нещодавно онлайн-видання Svaliava.net писало про долю Плосківської дерев’яної церкви.
Був великий вплив німецької мови через німців-колоністів, особливо у культурно-побутовому напрямі.Особливо це відчувається там,де колоніями проживали німці,австрійці,італійці та інші національності.