"Коли співають народну пісню, яка має тисячу років, — це свідчить про те, що тут уже була Україна", — Євген Станкович

Ці слова належать людині, яка тримає на своїх плечах цілу епоху українського симфонізму.

Музиканту з Свалявщини, чиє ім’я давно стало синонімом культурної величі України, 19 вересня виповнилося 84 роки.

А у серпні цього року британський лейбл Toccata Classics випустив перший том повного циклу його камерних симфоній. Над проєктом працювали близько 80 музикантів.

Навчався у метрів музики

Він народився у Сваляві у родині вчителів. Навчався в Ужгороді та Львові, потім три роки служив в армії. До Києва приїхав уже одруженим і навчався у метрів музики. Згодом Євген потрапив до класу Бориса Лятошинського — став одним із його останніх учнів.

Після смерті Лятошинського ще рік навчався у Мирослава Скорика, який був старшим за свого студента лише на чотири роки.

У молодості Євген Станкович товаришував із Валентином Сильвестровим. У його квартирі збиралися молоді музиканти й напівлегально слухали сучасну авангардну музику, яку в СРСР майже неможливо було дістати. Так вони відкривали для себе сучасну музику.

Згодом Євген Станкович і сам став одним із найвідоміших українських композиторів. Симфонії, опери, балети, хорова музика. А ще — музика до понад сотні художніх і документальних фільмів. Серед них: “Ярослав Мудрий”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Устим Кармелюк”, “Украдене щастя”, “Роксолана”.

Окрема історія — його фольк-опера “Коли цвіте папороть”. Працюючи над нею, Євген Станкович ходив до фонотеки Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології у Києві й по шість годин слухав старі записи українських пісень.

До народної музики він ставиться особливо

“Коли співають народну пісню, яка має тисячу років, це свідчить про те, — що тут уже була Україна”, — говорив композитор.

У 1978 році “Коли цвіте папороть” уже дійшла до генеральної репетиції у палаці “Україна”. У залі були представники французької агенції, яка замовила твір. І саме тоді приїхали радянські чиновники та повідомили, що вистави не буде. Український фольклор, сценографія й сам задум здалися системі надто націоналістичними. Оперу заборонили на десятиліття. А Євген Станкович продовжив писати.

Згодом його музика зазвучала в Європі, США, Канаді та інших країнах. Два роки він жив у Вінніпегу, працював з українською громадою та вивчав спадщину Олександра Кошиця.

Після 24 лютого 2022 року композитор залишився у Києві

“Я тут працюю”, — просто пояснив він. Музика стала справою і його родини: донька Євгена Станковича — піаністка й музикознавиця, син — скрипаль.

А в серпні 2026 року британський лейбл Toccata Classics випустив перший том повного циклу його камерних симфоній. Над проєктом працювали близько 80 музикантів.

У свої 84 Євген Станкович не зупиняється

Видання Svaliava.net принагідно вітає Народного артиста України, Шевченківського лавреата, Героя України і композитора, чия музика давно стала важливою частиною української культури.