Роботи Анатолія Старини знаходяться у Драчинському монастирі та православній церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Сваляві.
Стібок за стібком на чистому білому полотні мерехтіння голки — і ось уже проступають обриси малюнка на рушнику, котрий прикрашатиме святі образи у чиїйсь світлиці. Нагадуватиме комусь про далекі Карпати, а можливо, на нього стануть молодята. Той, хто добре вчить історію свого народу, знає, що вона збережена і закладена у вишивці…
За словами митця Віталія Дороша, прекрасні вишиті полотна одарованого свалявця несуть у собі неперевершені зразки народного рукоділля Срібної землі та його багату історію. А відомості про Анатолія Старину зберігаються у Свалявському історичному музеї.
Після важкої аварії та хвороби пан Анатолій звертався в молитвах до Богородиці і на нього зійшло її благословення. Чоловік не тільки підвівся з ліжка, а й почав вишивати обома руками.
“Життя склалося не так, як могло би, але за все вдячний Богу”, — розповідає пан Анатолій, який у 17 років потрапив разом з батьками у автомобільну аварію.
“Тоді хлопець отримав черепно-мозкову травму і рік був прикутим до ліжка. Вчителі зі Свалявської школи №2 приходили навчати хлопця вдома”, — згадує його мати Марія Дмитрівна.
Зараз Анатолію 58, має інвалідність, але, зі слів матері, допомагає їй по господарству та опікується старенькими сусідами.
“Дуже добрий, ніколи нікому не відмовить, якщо щось попросять. Син вишиває обома руками: правою і лівою. Маємо безліч гарних рушників, наволочок, серветок та портретів.
Із вишитих образів святих в одній із кімнат нашої квартири Анатолій створив своєрідну галерею.
Перед цими образами я щодня молюся, прошу у Всевишнього здоров’я дітям, рідним і милості до них.
Дуже переймаюся за молодшого сина, який служить у лавах ЗСУ”, — розповідає пані Марія.
У колекції Анатолія десятки неперевершених зразків прекрасного народного рукоділля та майже втрачених народних узорів.
“Наче внутрішній голос підказував мені взятися за вишивання ікони Богородиці”, — розповідає Анатолій. Коли цей образ був завершений, чоловік розпочав вишивати інших святих.
Так з’явилися ікони “Покрова Пресвятої Богородиці”, “Свята трійця” та образи Миколи Чудотворця, Архістратига Михаїла, Ісуса Христа.
Неодноразово звертався митець у своїй творчості і до образів геніїв українського слова: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки; закарпатських просвітителів: Олександра Духновича, Юрія Гуци-Венеліна, Юрія Жатковича.
Вишиті ікони Анатолія Старини прикрашають храми Свалявщини та світлиці глибоко віруючих людей.
За словами його матері, ікону Святого Василя та “Сорок Святих” вони подарували у православну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Драчинський монастир прикрашає образ Діви Марії, вишитий руками майстра.
Незважаючи на інвалідність, Анатолій Старина здобув спеціальність різьбяра по дереву та економіста-плановика.
Працював на Драчинській фабриці та заводі з розливу мінеральної води, а вільний час присвячував вишивці та шахам.
Потяг до творчості та мистецтва у нього з дитячих літ, коли вчився в другій міській десятирічці і водночас у музичній школі по класу акордеону.
Анатолій має значні досягнення в найінтелектуальнішій грі — шахах. Здобув безліч грамот та нагород, неодноразово представляв Свалявщину на різних змаганнях, де займав призові місця, а його вишиті полотна стали експонатами на виставці у Києві.
“Любить дарувати свої роботи на свята знайомим та друзям. Дуже радів би справі онука дід — мій батько, який був священником”, — додає 82-річна Марія Дмитрівна та дякує Богу, що біля неї є її син та молиться за іншого, який далеко…
До речі, замовити вишивку у пана Анатолія можна за телефоном: (095) 415 90 87.
Будь першим хто прокоментує