30 червня у Неліпинському ЗЗСО відбулося урочисте вручення атестатів учням, що покидають стіни рідної школи та йдуть далі самостійно прокладати життєвий шлях. В цей особливий день дирекція привітала учнів, бажаючи їм щасливого майбуття. Свідоцтво про повну загальну середню освіту отримали шістнадцять учнів одинадцятих класів та 38 дев’ятикласників.
Як одна з найстаріших шкіл Свалявщини закінчила навчальний рік, що пройшов в умовах війни. Чим та ким славиться заклад освіти, оригінальний підхід до навчання, волонтерство, ресурсний кабінет, власна оранжерея — про це та багато іншого говорили з директоркою освітнього закладу Надією Легезою.
— Надіє Василівно, розкажіть, будь ласка, докладніше, як пройшов поточний навчальний рік?
— В умовах війни адміністрація школи та викладацький склад проявив неабиякі зусилля для того, щоб забезпечити дітям повноцінний освітній процес, масово-культурне та патріотичне виховання.
Велику увагу цьогоріч приділили волонтерству та допомозі ЗСУ. Діти та батьки залюбки долучалися до збору коштів та інших видів допомоги. Ми відправляли захисникам смаколики, теплі речі, маскувальні сітки, які діти плели власноруч під час уроків трудового навчання.
Також у 2023 навчальному році наш освітній заклад був нагороджений дипломом учасника Всеукраїнського проєкту “Україна. Науковці й освітяни незламні у війні” за вагомий внесок в освітню, волонтерську, громадську діяльність, активний спротив агресії та вірність українській ідеї. Для нас це велика честь, віримо у перемогу та будемо і надалі всіляко підтримувати наших захисників.
Сучасні школярі прагнуть сучасної освіти, тому наша школа постійно бере участь у проєктних грантових програмах. Цим особисто займається моя заступниця, вчителька німецької та англійської мови Адріана Полянчич.
Результат спільної роботи в цьому напрямку можна побачити, завітавши в навчальні класи, які забезпечені новими мультимедійними панелями та комп’ютерним обладнанням. На території школи успішно функціонує інклюзивний кабінет, забезпечений інвентарем за кошти міжнародної організації ЮНІСЕФ.
А у рамках освітнього проєкту грантової програми від організації “Єврорегіон Карпати-Україна”, що мав на меті побудувати мости між Заходом і Сходом минулого року вчителі іноземних мов організували навіть шкільний телеміст зі Сполученими Штатами Америки.
Поряд з організацією навчального процесу під час тривог та підлаштовуючись під умови воєнного часу, намагаємося урізноманітнити шкільне життя проведенням культурних заходів, конкурсів, концертів, розваг, організацією екскурсій.
Відтепер маємо власний шкільний автобус. Колектив та адміністрація школи постійно працює над тим, щоб дати учням всебічний розвиток та зробити процес отримання знань цікавим і невимушеним.
Кожен вчитель у нашій школі — знахідка. Так складається, що до нас йдуть працювати ініціативні педагоги з організаторськими здібностями, що люблять свою роботу. За поточний навчальний рік тільки вчителем музики Габріелем Кметі було проведено чотири конкурси з гри на музикальних інструментах. А більшість навчальних кабінетів школи тематично прикрашені настінними роботами нашого працівника, художника від Бога Мирослава Миговича.
— Надіє Василівно, розкажіть, будь ласка, чим, на вашу думку, Неліпинська школа особлива, що у вас є такого, що вирізняє її з-поміж інших навчальних закладів Свалявщини?
— Почну з того, що нашу школу заснували більше ста років тому, 21 листопада їй офіційно виповниться 122 роки. Історія розвитку ЗЗСО розпочалася з невеличкої церковно-приходської освітньої рекреації у 1901 році. Пізніше навчальний процес проходив у старих корпусах, що знаходилися в урочищі Квас.
Нову будівлю звели у 2009 році державним коштом. Дизайном та озелененням території займалися разом з дітьми та батьками, кожен зробив свій невеликий, але неоціненний вклад.
Вважаю, що якщо хочеш змінити світ — починай з себе. У нас навіть є така традиція: перші класи та випускники висаджують на території школи дерево. Тобто, якщо кожен зробить маленький внесок у спільну справу — це принесе колосальний результат.
Взагалі у нашому селі завжди жили працьовиті люди. Колись Неліпино славилося знаменитими кравцями (сабів) та майстрами з пошиття взуття (шустер). Існує у нас і цікава вулиця у межиріччі Латориці й Вичі під назвою Бразилія, найменована в честь місцевого жителя, що колись давно їздив на заробітки у цю країну.
А взагалі назва села походить від слова “липа”. У давнину на місці села ріс липовий гай, ходили туди збирати липу. Коли запитували один одного: “Куди йдеш?” Відповідали: “На липино”.
— Неліпинська школа, мабуть, є єдиним закладом освіти на Свалявщині, в якому за доброю старою традицією учні носять шкільну форму?
— Так, учні нашої школи дійсно приходять на навчання у шкільній формі бордового кольору. Звичайно, це виглядає аскетично, зважаючи на указ президента від 2019 року про довільний вибір шкільного вбрання. Але батькам це пояснила так: “Діти нашого президента носять шкільну форму”. Мені відповідають: “Так тож у Києві!” А я кажу: “Чому у нас не може бути як у Києві?”
Ми не зовсім традиційно ставимося й до висвітлення досягнень дітей у навчанні. На дошку пошани потрапляють фото тих випускників, які досягли успіху у кар’єрі через певний період часу після закінчення школи. Адже для розкриття здібностей і таланту людині потрібен час.
Звичайно, наші учні всіляко заохочуються до навчального процесу та винагороджуються, але справжні досягнення можна оцінювати лише згодом. До речі, на зміну випускникам вивчати природничі та точні науки восени прийдуть чотирнадцять першачків.
Резюмуючи вищесказане, хочеться додати, що Неліпинський ЗЗСО складає враження прогресивного, інноваційного, добре обладнаного освітнього закладу з гарним викладацьким та керівним складом, що йде у ногу з часом, навіть у деяких моментах випереджаючи його.
Тож бажаємо учням, вчителям та дирекції Неліпинської школи бути такими ж активними і в наступному навчальному році. І маємо надію, що він буде мирним.
Лілія Антонюк
Будь першим хто прокоментує