Чотирьохсотлітній Свалявський дуб є не тільки окрасою міста, а справжнім його символом. А ще він є ботанічною пам’яткою місцевого значення. Та хіба тільки цим дуб Шенборна унікальний?
Редакції видання Svaliava.net випала нагода поспілкуватися з відомим київським арбористом Володимиром Ветроградським, який торік лікував свалявського старожила, усуваючи наслідки влучання блискавки, яка наробила чималої пошкоди дубові.
За словами фахівця з обслуговування та догляду за деревами, Свалявський дуб — єдиний в Україні екземпляр поважного віку, який в доволі складних умовах міського простору має такі великі розміри крони та стовбура.
“Складні умови міського простору не дають можливості деревам будь-якого виду змоги дожити до нормативного віку життя. Позаяк тут і значне ущільнення ґрунту, і відсутність достатнього природного поливу кореневої системи через значну площу дорожнього покриття, і активне вигрібання листя з поверхні ґрунту, яке є основною поживою для будь-якого дерева.
Сюди варто також додати прокладання підземних комунікацій, які порушують цілісність кореневої системи дерева, і забрудненість атмосферного повітря, і значне перевищення температурних максимумів в міському просторі“, — каже арборист.
Володимир Ветроградський додає, що незважаючи на всі ці фактори, дубові Шенборна у Сваляві вдалося не тільки вижити, але й примножити свої розміри.
“Завдяки проведеним лікувальним заходам торік у вікового дуба є набагато більше шансів зберегти свої розміри на довгії роки. І, можливо, навіть значно їх примножити, якщо до дерева буде застосовуватись тільки кваліфікований, системний підхід впродовж всього його життя“, — наголошує він.
Фахівець каже, що Свалявський дуб серед всіх дубів, відомих йому в Україні, має найбільші обриси крони.
“Левова частка дубів в Україні, які досягли того ж 400-річного віку, що і свалявський, мають набагато менші розміри внаслідок наявності низки стовбурових вад та гнилей. Ці фактори суттєво впливають на розміри цих кремезних дерев та їх довговічність“, — запевняє пан Володимир.
За його словами, подібними дубами поважного віку, які мають чи мали подібні до свалявського екземпляра розміри, є 1200-річний дуб у Холодному яру, дуб Вільгельма Крістера у Києві та дуб Симона Петлюри у с. Маріямпіль.
На жаль, каже арборист, через відсутність вчасного та кваліфікованого догляду, згадані дерева втратили свою природну велич та життєздатність, а останній просто зрізали, хибно приписавши йому аварійність.
Пан Володимир зауважує, що українці поки що не до кінця усвідомлюють справжню цінність великих дерев у своїх містах. Бо насправді велике дерево в міському просторі — це його візитівка і чудова можливість привернути увагу туристів, особливо іноземних, які, як правило, дуже цінують величні дерева, і навіть готові полювати за ними, щоб сфотографувати та доторкнутися до величі, яка має настільки поважний вік.
“Віковічний дуб — це окраса міста і чудове доповнення до архітектури, особливо історичних будівель і споруд. Крім того, фахово доглянуте велике дерево в міському просторі — це завжди про безпеку і красу природної архітектоніки крони — в будь-яку пору року“, — підкреслює Володимир Ветроградський.
Водночас арборист додає, що велике дерево в місті — безцінний вклад в екологію, бо це потужний і збалансований кондиціонер населеного пункту, який в здоровому стані працює як швейцарський годинник.
“Одне велике дерево, як, до прикладу, дуб Шернборна у Сваляві, заміняє близько 200 молодих дубів, вирощених в розсаднику і готових до висадки в місті“, — зазначає фахівець.
Володимир Ветроградський закликає кожного цінувати і знаходити можливості зберігати великі дерева в своєму селі, місті та на своєму подвір’ї, вчасно піклуватись про їх здоров’я так само, як люди звикли піклуватись про власне. Бо це вклад у майбутнє, яке оцінять наші нащадки!
Будь першим хто прокоментує