На тому ж таки засіданні виконавчого комітету розглядали питання внесення змін до програми підтримки КП “ВВ”. Напевно, треба трохи пояснити.
21.12.2023 року рішенням сесії Свалявської міської ради №1519 було затверджено Програму підтримки Свалявського “водоканалу” на 2024 рік з обсягом фінансування 12,05 млн грн. Суть програми полягає в наступному:
“Діючі тарифи на комунальні послуги не повністю забезпечують відшкодування витрат на їх надання. Це призводить до того, що комунальному підприємству “Водопостачання та водовідведення” Свалявської міської ради Закарпатської області не вистачає обігових коштів на витрати по енергоносіях, реагентах, матеріалах та послугах.
Зважаючи на те, що суттєве підвищення тарифів на комунальні послуги вкрай негативно вплине на соціальний стан громади міста, враховуючи фінансову ситуацію, в якій знаходяться комунальне підприємство та необхідність виконання зобов’язань з оплати за електроенергію, виникає гостра потреба у надані фінансової підтримки з місцевого бюджету для забезпечення виконання підприємством його зобов’язань”.
Це цитата із загальних положень цієї програми.
За словами заступника міського голови Михайла Поповича, “водоканал” звернувся до виконавчого комітету з проханням включити до згаданої програми можливість покривати крім витрат на електроенергію, реагенти, матеріали та послуги ще і витрати на заробітну плату та нарахування на неї — в зв’язку із тим, що великі борги по ПДВ можуть призвести до заборгованості по заробітній платі.
Не можу не погодитися із констатацією членкині виконкому Агнеси Кеменяш, що “водоканал” стає частково бюджетною організацією, адже всі статті витрат діяльності підприємства частково покриваються бюджетними коштами.
Після цього, як годиться, не питаючи, скільки це великі борги по ПДВ, яка заборгованість може виникнути по заробітній платі, коли вона може виникнути, які альтернативні шляхи вирішення цього питання, — виконком голосує “За”.
Але мені цікаво, як це рішення корелюється із бажанням “водоканалу” підняти тариф до економічно обґрунтованого, адже, наголошу ще раз, суть цієї Програми полягає у відшкодуванні витрат “водоканалу”, які не покриває чинний тариф, а у разі прийняття економічно обґрунтованого тарифу ця Програма втрачає сенс.
Тут у мене виникають два варіанти розвитку подій: перший — виконком хоче відшкодовувати “водоканалу” витрати, які і так покриваються тарифом (сподіваюсь, це не так), а другий — виконком для себе вже прийняв рішення не піднімати тарифи.
На цьому можна було поставити три крапки, але, як завжди, спробую коротко викласти власне бачення вирішення цієї проблеми.
Що б мав зробити керівник “водоканалу” або його мав би примусити це зробити виконавчий комітет міської ради — це прозвітувати про фінансово-господарську діяльність підприємства за 2023 рік та прогноз на 2024 рік. Але звіт — це не розповідь про важкий стан підприємства, про дуже великі борги по ПДВ, про зростання ціни на електроенергію та збільшення мінімальної зарплати.
Як би це мало виглядати, говорив неодноразово, зараз наведу орієнтовний приклад, можливо, так буде зрозуміліше. Цифри всі вигадані, адже всі цифри під грифом “таємно”.
Керівник “водоканалу” розповідає про господарську діяльність протягом минулого року:
- обсяги водопостачання та водовідведення в грошовому та кількісному виразі,
- кількість проривів, кількість споживачів і т.д.
Затим іде економічна та фінансова частина. Занижений тариф за 2023 рік призвів до того, що підприємство зазнало 5 млн грн збитку, в тому рахунку перевитрати на електроенергію 2 млн грн, на оплату праці та відрахування 2 млн грн, на матеріали та ПММ 1 млн грн, і це негативно вплинуло на фінансовий стан, а саме на кінець року кредиторська заборгованість складає 10 млн грн, в тому рахунку ПДВ — 7 млн грн, електроенергія — 2 млн грн, інші матеріали — 1 млн грн, дебіторська заборгованість складає 2 млн грн, в т.ч. населення — 1,5 млн, підприємства, відомства — 0,5 млн грн.
У разі позитивного рішення щодо затвердження нових економічно обґрунтованих тарифів, ми очікуємо ріст середньої заробітної плати з 10 тис. грн до 15 тис. грн, що дасть нам можливість додатково прийняти на роботу машиніста екскаватора, зварника, трьох слюсарів та двох водіїв, зробити капітальний ремонт спецтранспорту, і плануємо отримати за 2024 р. 1 млн грн прибутку від виробничої діяльності, що покращить наш фінансовий стан.
Але є питання, які ми не в змозі вирішити самотужки. Кредиторська заборгованість 10 млн грн — за рахунок прибутку ми можемо покрити 1 млн грн і ще 1 млн грн переносимо на наступний рік, позаяк провели переговори із постачальниками і вони погодились реструктурувати ці борги, але 8 млн грн не покривається.
Також у нас на цей час є 2 км трубопроводу у критичному стані, які в обов’язковому порядку потрібно замінити в цьому році, вартість робіт складе 5 млн грн, з них 3 млн грн ми покриваємо за рахунок амортизаційних витрат, передбачених новим тарифом, але 2 млн грн не покривається. Отже, в 2024 році ми не покриваємо тарифом 10 млн грн.
Згідно з Програмою підтримки КП “ВВ” на 2024 рік, яка втратила чинність у зв’язку із затвердженням нових тарифів, міська рада планувала витратити 12 млн грн, але враховуючи ріст тарифів і попередню домовленість про часткову компенсацію тарифів (щоб тариф для населення був не 70, а 50 грн), витрати міської ради на компенсацію тарифів складуть 5 млн грн. Виходячи з цього ми підготували нову Програму підтримки КП “ВВ” на 2024 рік на суму 7 млн грн, решта 3 млн грн ми плануємо залучити у вигляді кредитних ресурсів, обслуговування кредиту складе 0,3 млн грн.
У разі прийняття виконавчим комітетом нових економічно обґрунтованих тарифів та Програми підтримки підприємства, на кінець року ми очікуємо вийти на результат кредитної заборгованості 0-0,5 млн грн. Дебіторська заборгованість планується на тому ж рівні — 2 млн грн, збільшення тарифів може привести до збільшення заборгованості споживачів, але ми плануємо посилити роботу з боржниками — це має нівелювати цей процес. І так далі і тому подібне, всі розрахунки додаються.
Крім цього, ми надаємо розрахунки окупності екскаватора, який, у разі вашого схвалення, може бути придбаний. Також ми напрацювали два варіанти вирішення проблеми мутності води при сильних опадах: вартість першого 10 млн грн, вартість другого — 50 млн грн. А також, а також, а також…
Всі ці розрахунки члени виконкому отримали за тиждень і мали час все вивчити, порадитись, проаналізувати і прийняти зважене, всім зрозуміле рішення.
Це лише дуже скорочений приклад, як, на мою думку, мала би виглядати робота по цьому питанню. Ще раз наголошую — всі цифри вигадані.
Я розумію, що для когось це важко, для когось це складно, для когось це не дуже зрозуміло, для когось це не потрібно, але іншого шляху вирішення, а не відкладання цієї проблеми в довгий ящик, я не бачу.
Валерій Лізанець
Будь першим хто прокоментує