Деякі з традицій з часом забувалися, а деякі збереглися і донині.
В цій статті зібрали найцікавіші різдвяні традиції, які вдалося вивідати у Свалявському історичному музеї.
Різдво — чи не найбільш очікуване свято у всьому світі. Але на Закарпатті, зокрема на Свалявщині, його зустрічали по-особливому.
Найважливішим днем перед Різдвом, звичайно, був Святвечір.
Ввечері уся сім’я вбиралася у святковий одяг, а коли сходила перша зоря, сідали до столу та запалювали свічку.
Стіл накривали обрусом — сімейною реліквією — парадною скатертиною, що вишивали старші жінки сім’ї.
Традиційно на стіл ставили дванадцять пісних страв. Святий Вечір пахнув узваром із сушениць (яблук, грушок, слив, вишень, — прим. авт.), смаженою рибою, варениками з капустою, поливкою з білих сухих грибів, пісними фанками (пампушками, — прим. авт.). У центрі гордовито пишався керечун — хліб, всередину якого клали сіль, часник, зерна злакових чи склянку з медом.
Обкладання столу
В давнину на Свалявщині існувала традиція — класти на ріг стола замкнутий замок. Вважалося, що це позакриває роти недоброзичливцям та вбереже сім’ю від пересудів та пліток. На інший ріг клали зерно та гроші, аби рік видався врожайним та грошовим.
Залізний цеп
Ніжки столу обплітали залізними цепами. За повір’ями, це мало тримати сім’ю вкупі.
Господар будинку клав під стіл сокиру, на яку ставили ноги члени родини, щоб вони були міцними та “залізними”.
Їли мовчки, смакували кожну страву по черзі, починаючи з куті або бобальків (кульки з тіста з маковою начинкою, — прим. авт.). У кого як було заведено.
Дідух
Старший чоловік у сім’ї вносив до хати сніп з пшениці — дідуха. Він мав захищати родину. Там, начебто, перебували дідухи-предки, які приносили в дім здоров’я, щастя і добрий врожай.
Годували дерева та худобу
На Свалявщині існувала традиція годування дерев та худоби. Худобу частував господар, а дерева доручали “годувати” дітям. Вони скручували у перевесло солому та обв’язували нею стовбури дерев.
До речі, в декотрих селах Свалявщини була традиція “лякати” садові дерева сокирою, примовляючи: “Як не вродиш, то зрубаю тебе”.
А тим часом починав лунати спів колядників.
Бетлегми
Бетлегеми були схожі на цілу театралізовану виставу, що символізувала народження Христа. Кожен учасник виконував свою роль. Серед головних дійових осіб були ангели, царі, чорти, пастухи, дідо і баба.
Ангелів зазвичай вдягали в довгий білий одяг, обтягнутий через плечі та в поясі довгими червоними стрічками, у кожного на голові була корона (чаков, — прим. авт.).
Пастирі були вбрані у білі пачмаги, білу сорочку з лайбиком та чорну шапку — “крисаню”, а в руках тримали вівчарські палиці. Але головною дієвою особою серед бетлегемів був Дідо, переважно одягнутий у “холошні” — штани з овчини та овечу шапку. Звіздарі співали колядки.
Юних бетлегемів господарі пригощали солодощами, а дорослих запрошували до столу. Вдосталь насолодившись колядницькими співами, господар будинку вставав з-за столу і гасив свічку.
Вважалося, що якщо дим від свічки не йтиме до дверей — це добре. Значить, у хаті цьогоріч не буде покійника.
Страви залишали на столі на ніч для душ покійних родичів, а ложки зв’язували докупи, щоб худоба не розбігалася.
Звідки прийде наречений
Дівчата на виданні чекали Святвечора ще й тому, що існувало цікаве повір’я. Дівчина мала вийти на вулицю та прислухатися звідки загавкають собаки — з тієї сторони і чекали нареченого.
Різдвяний святковий стіл наступного дня угинався від різноманіття колоритних запашних страв, а красуня-ялинка виблискувала прикрасами з горіхів у сріблястому папері, яблуками та пряниками.
Кнедлики, колдуни, сегединський (підливка на основі капусти, — прим. авт.), запашна пікниця, торгонь, керечун та штолен (різдвяний солодкий кекс, — прим. авт.), палинка зі слив та грушок, домашнє виноградне вино — це тільки невеличкий перелік традиційних святкових страв свалявського застілля на Різдво.
Свалявці святкували Христове Різдво весело, голосно та радісно. Ходили в гості, запрошували на гостину родичів, сусідів, кумів та друзів. А звідусіль лунало: “Христос народився! Славімо Його!”
Лілія Антонюк,
Svaliava.net
Коментарі закриті.