Михайло Турок — про несподівано приємну ситуацію, яка трапилась із ним у свалявському супермаркеті “Курортний”.
Сьогодні зайшов у магазин “Курортний”, щоб купити певний товар. Вибравши і за якістю, і за ціною, підійшов до каси, щоб, як то ведеться, оплатити покупку.
Продавчиня, поглянувши на товар та його цінник, заявила, що такий самий продається за акційною ціною і коштує наполовину дешевше.
Я відповів, що не можу скористатися її порадою, бо забув окуляри. Здається, логічною була б поведінка продавчині — взяти гроші за товар, а все інше — мої власні проблеми.
Та на мій великий подив, продавчиня піднялася з свого робочого місця, вибрала такий ж товар, але за набагато нижчою ціною — і після розрахунку ми, як кажуть, розійшлися.
На перший погляд — рядова ситуація, яка не заслуговує публічної оцінки. Скажу відверто, я не знаю ні імені, ні прізвища, ні батьків, ні місця проживання цієї дівчини (чи жінки? — прим. авт.), але публічно хочу їй подякувати.
Вчинок цієї продавчині свідчить про те, що поміж нами поступово підросла молода когорта людей із західними манерами (а не східними, характерними російською грубістю, — прим. авт.) поведінки, гаслом яких є: “Чим можу допомогти?”, в чому, думаю, багато хто з вас особисто переконувався, перебуваючи за кордоном.
Її доброзичливість переконує мене в тому, що вона справді і надалі буде діяти за Ісусовими висловлюваннями: “Я був голодний і ви нагодували мене, я хотів пити, і ви напоїли мене…”
Мій уклін тобі, незнайомко, за доброзичливість, за високу християнську і людську мораль.
Редакції видання Svaliava.net вдалося дізнатися ім’я продавчині супермаркету “Курортний”, про яку пише Михайло Турок.
Її звати Діана Герко. Вона працює в супермаркеті вже майже три роки. Доброзичлива, увічлива, відповідальна — саме так відгукуються про Діану її колеги та адміністрація торгового центру.
Коментарі закриті.