Чеський волонтер, який є родом із Сваляви, передав на потреби ЗСУ понад 16 мільйонів гривень.
“Ця війна — найбільша загроза нашій рідній Україні. Або ми в ній переможемо, або не буде України… Це так просто. Тому я почув голос своєї української душі і вирішив приєднатися до цієї справи“, — розповідає Василь Капустей.
Дізнавшись про вагому волонтерську діяльність свалявця Василя Капустея, який ще в юному віці переїхав до Чехії, видання Svaliava.net вирішило поспілкуватися з патріотом України, ініціатором різноманітних заходів на підтримку ЗСУ. Він, попри те, що змалку проживає в Чехії, продовжує вважати себе українцем.
— Пане Василю, кілька слів про себе.
— Народився в Сваляві. Коли мені було 5 років, разом з батьками переїхав у Чехію, де проживаю вже 23 роки. Зараз навчаюся в університеті, здобуваю освіту юриста.
— Поділіться Вашою свідомою позицією щодо війни в Україні.
— Коли розпочався Майдан у 2013-2014 роках, відбулася анексія Криму та почалася війна на Донбасі, не міг приймати участь у тогочасних подіях через свій юний вік. Мені було 17 років, на той момент я ще навчався у середній школі.
Навіть громадянство Чехії в 2014 році я приймав з дуже важким серцем — і досі відчуваю себе українцем. З тих пір завжди брав участь у різних добровільних зборах коштів на підтримку ЗСУ.
Відтоді, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, вирішив, що не буду стояти осторонь і буду допомагати своїй рідній країні. Ця війна — найбільша загроза Україні, тому не маємо морального права дивитися на це крізь пальці.
Або ми в ній переможемо, або не буде України… Це так просто. Тому почув голос своєї української душі і вирішив приєднатися до цієї справи. Саме тоді став на стежину волонтерства, щоб допомагати ЗСУ, тому що армія найбільше потребує підтримки, бо саме військо зараз відстоює нашу свободу і незалежність.
— Ви доставляєте допомогу особисто? Чи маєте помічників?
— Незважаючи на те, що живу в Чехії вже понад двадцять років і маю чеське громадянство, відчуваю себе українцем і хочу брати участь в цій війні, хоча би як волонтер.
Чеське громадянство допомагає мені без проблем перетинати кордон в обидва боки. Таким чином, з початку повномасштабної війни, приїздив в Україну близько семи разів. Оскільки зараз навчаюся, не можу їздити в Україну щоразу, коли передаю допомогу.
Але особисто організовую кожну поїздку, виділяю кошти, купую всі необхідні речі для ЗСУ, які доставляє до військових на фронт моя мати, яка за час війни вже відвідала Україну понад двадцять разів.
— З чого розпочалася Ваша волонтерська діяльність?
— 24.02.2022 організував збір матеріальної допомоги — одяг, продукти харчування, засоби гігієни тощо — серед своїх друзів та сусідів, яку ми одразу відправили в Україну. Це був мій перший, так би мовити, волонтерський вчинок.
А вже на четвертий день повномасштабної війни запустив збір коштів на підтримку ЗCУ на благодійній онлайн-платформі “Znesnáze21”, яку створив чеський благодійний фонд “Nadační fond pomoci”.
До речі, будь-хто може створити свій збір коштів на цій платформі. Зазвичай, ще до початку війни в Україні, чеські батьки збирали на платформі кошти на лікування своїх хворих дітей.
Мій збір коштів для потреб ЗСУ на цій платформі був першим. Він триває і зараз та є найуспішнішим, прогресивним та найвідомішим.
З 24 лютого 2022 року по цей день на платформі було зібрано 10 мільйонів чеських крон, а це більше 16 мільйонів гривень. Це найуспішніший збір коштів в Чехії. До сьогодні жодному звичайному студенту не вдавалося зібрати стільки коштів від донаторів.
— Яким чином розподіляються зібрані кошти?
— Щоб допомога була максимально ефективною, з самого початку визначив, що кошти підуть на підтримку 128-ї Закарпатської та 24-ї бригад. Ми обрали 128-му бригаду, бо це бригада з нашої рідної області, а 24-ту — бо там воюють наші знайомі, друзі, сусіди, родичі. Тобто багато тих, кого знаємо особисто.
На зібрані донати купую речі для покращення польових умов бійців на фронті та реалізацію великих проєктів.
На початку збору ми розраховували отримати донати на бронежилети та каски, на закупівлю яких витратили 608 000 грн. Але наразі вже маємо більш ніж 2,752% з цієї початкової суми і вже покращили польові умови сотням і тисячам військових із згаданих бригад, реалізували декілька великих проєктів.
Зокрема, облаштували лазне-пральний комплекс (ЛПК, — прим. авт.), який обійшовся у 45 000 євро, та пересувний стоматологічний комплекс вартістю 35 000 євро.
Частина коштів, у розмірі 150 000 грн, виділяється на щомісячне фінансування реабілітаційного центру для військових на Донбасі та покращення морально-психологічного стану особового складу 24-ї ОМБр.
Наразі працюємо над будівництвом нового ЛПК для 128-ї ОГШБр і водночас маємо низку інших проєктів.
Ми заздалегідь узгоджуємо з командуванням бригад їхні потреби. Великі проєкти реалізуємо в тісній співпраці з командним складом підрозділів та рядовими військовими.
Так ми працюємо. Нашу роботу регулярно перевіряють чеські фінансові органи. У своїх соцмережах постійно публікую фото- та відеозвіти наших поїздок, де видно, як ми передаємо матеріальну допомогу з рук в руки бійцям на фронті чи реалізуємо великі проєкти. Разом з нами Україну часто відвідують чеські журналісти з різних телеканалів, зокрема державного телебачення “ČT24”.
— Хотілося би більше дізнатися про старт благодійного аукціону в Чехії, де продається кубок, виготовлений з гільзи снаряду.
— Маю намір продовжити збір коштів на підтримку ЗСУ. І робитиму це стільки, скільки буде потрібно українським воїнам.
Цей аукціон — як і всі попередні, де були виставлені скульптура з гільзи від 24-ї ОМБр чи пляшка ігристого вина з Бахмута — проходить на моїх профілях в соцмережах Facebook та Twitter.
Конкретно цей аукціон з продажу чаші розпочався 18 грудня та триватиме до 27 грудня. Взяти участь в аукціоні може кожен, хто має профіль в Facebook або Twitter. Достатньо просто написати суму, яку ви готові віддати за цю річ (звичайно, вона має бути вищою за суму, яку поставила людина перед вами — у цьому сенс аукціонів). Виграє той, хто запропонує більше.
У результаті, особисто передаю предмети, продані на аукціоні переможцю, або надсилаю їх поштою.
Зазвичай, стартова ціна варіюється у межах 10-25 тисяч чеських крон (16-40 тис. грн, — прим. авт.) для виробів із гільз та снарядів. Але якщо лотом аукціону є марки або шеврони, то ціна стартує від пари сотень до двох тисяч крон.
До прикладу, пляшку ігристого з Бахмута продали на аукціоні за 34 тисячі крон (54 400 грн, — прим. авт.), а гільза від 24-ї ОМБр за 65 тисяч крон (104 тис. грн, — прим. авт.).
Фото лотів робить колега моєї матері — він дуже талановитий фотограф. Поширювати інформацію в соцмережах допомагають друзі.
— Хто автор чаші? Та як виникла ідея її створення?
— Кубок виготовлений з бойового снаряду, конкретно — із гільзи 115-міліметрового протитанкового підкаліберного снаряду, який бійці 128-ї бригади знайшли в трофейному ворожому танку Т-62 на Херсонському напрямку минулої осені.
Ідея створення чаш зі снарядів виникла у танкістів танкового батальйону 128-ї бригади. Там є дуже вправні й талановиті військові. Багато з них у вільний час виготовляють усілякі арт-об’єкти з різних металевих чи дерев’яних предметів.
Потім військові дарують ці сувеніри у якості подяки волонтерам, які до них приходять. Таким чином до мене і дістався цей кубок.
До речі, одного разу теж брав участь у подібному аукціоні у Сваляві. Пригадую, це був аукціон марок, організований волонтеркою Ельвірою Бундою. Я викупив марки за 12 тисяч грн. Ці кошти були витрачені на автомобіль для військових.
— Про що Ви мрієте?
— Мрію і надалі допомагати нашим військовим. Тому хочу, щоб на цих марках поставив автограф президент Зеленський. Далі виставив би їх на аукціон в Чехії, а вторговані кошти використали б на закупівлю дронів для ЗСУ.
Та якщо це не вийде, то те ж саме спробував би зробити зі своєю дипломною роботою на тему “Порівняння повноважень президентів Чехії та України”, яку пишу, навчаючись на останньому курсі юридичного факультету університету Палацького в Оломоуці. Ось така моя маленька мрія. Але є й велика — закінчення війни нашою перемогою.
Лілія Антонюк,
Svaliava.net
Всі фото — від Василя Капустея.
Коментарі закриті.