Ще у далекому 1995 році Мирослав Дочинець — лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка — подарував мені книжку “Мукачево і мукачівці”, за яку йому вдячний, бо користуюся нею і по сьогодні.
Співавторами видання були відомий старшому поколінню закарпатців поет В. Пагиря та колишній голова Мукачева І. Лукеча, також поет І. Чопей.
Василю Пагирі я колись (він приїздив на 25-річчя з дня смерті А. Карабелеша) написав присвяту, а з І. Чопейом (син) вчився на одному курсі в університеті. На жаль, помер у молодому віці (його дружина в 70-х роках працювала у Сваляві нотаріусом).
Так ось. Книга дуже змістовна, цікава, в ній наведено багато історичних фактів та розповідає про відомих у нашому краї людей. І тим не менш. Перечитуючи її, натрапив на абзац, який, на мою думку, не є вичерпним і потребує доповнень. Зокрема, у розділі “Історична хроніка Мукачева” у першому ж абзаці вказується: “... 896 рік. У літописі Аноніма “Діяння угорців” говориться, що перейшовши гори Карпати, угорський вождь Алмош (Арпад) з військом захопив місто Мукачево й 40 днів празнував перемогу“.
Більше версій, доводів, думок щодо назви міста в книзі немає. Таке твердження приводить до думки, що назва “Мукачево” існувала на час приходу мадяр. Не претендуючи на пальму першості і не ставлячи собі за мету спростувати це твердження (автори теж зробили цей висновок з якихось історичних джерел), хочу запропонувати читачу ще одну версію, яка, на мій погляд, є більш правдоподібною.
Та чим про неї говорити, хочу нагадати, що я не історик, не археолог, не робив розкопок і не читав манускрипти, а тільки синтезую думки фахівців щодо цього питання, так би мовити, підводжу їх під одне ціле.
Так ось, існує думка (Меліх), що із запозичених болгарських старослов’янських слів, які стали вживати мадяри і якими почали називати місцевості у завойованому ними краї, встановилася також і назва міста Мукачева.
По-угорськи “Munkacs” походить з мадярського власного імені Munka — вживаного для рабів і слуг в значенні “мука” (нестерпний біль), труд, робота. Це могло статися не пізніше ІХ-Х століття. Бо якщо це власне ім’я рабів, то рабами у мадяр було завойоване населення іншої народності, в цьому випадку — слов’яни, а не самі мадяри.
Магістр Петро (Анонім), на якого є посилання у книзі, пише назву сьогоднішнього Мукачева Munkas (Мункаш) з мадярським закінченням “-s” (-ш). Більше того, він прагне пояснити, чому це місто так назвалось тож продовжує: “Locum, quem prius occupaverunt, Muncas nominaverunt” — місто, яке зайняли першим, вони назвали Мункаш… — і далі продовжує: “… Може означати “роботящий, старанний” або “робітник”, а дали вони цьому місту таку назву тому, що “вони з великим трудом (cum maximo labore) прийшли на цю землю“.
В дитинстві моя мама, розповідаючи нам, дітям, про князя Корятовича, також пов’язувала назву міста з мукою (мучити). Однак, за її словами, це відбувалося при будівництві Мукачівського замку. І хай це не відповідає дійсності, бо замок будували значно пізніше, та дітей в школах того часу все таки вчили, що назва міста пов’язана з приходом у наш край мадяр.
Підводячи підсумки наведеного, гадаю, що запропонована версія походження назви міста є більш вірогідною, в крайньому випадку більш аргументованою. Бо у книжці “Мукачево і мукачівці” є лише факт заволодінням Мукачевом, але без наведення пояснень виникнення самої назви міста, версій її походження (від кельтів? Білих хорватів? Мадяр?) Це моя думка, що ґрунтується на певних письмових джерелах і нікого ні до чого не зобов’язує.
В той же час переконаний: знати цю версію походження назви м. Мукачево все таки не зайве, воно буде вам лише на користь.
Михайло Турок
Коментарі закриті.