Жінка, що переїхала до Сваляви із Запоріжжя, поділилася своєю історією з нашими читачами.
Пані Тетяна за фахом бухгалтер, але з початком війни живе у Сваляві, де займається улюбленою справою — виготовляє домашні українські страви.
— Тетяно, чому обрали для переїзду саме Сваляву?
— Коли ми виїжджали евакуаційним потягом — довго не роздумували, в якому напрямку їхати, потрібно було просто рятувати життя. Напередодні 24 лютого (йдеться про день російського вторгнення, — прим. ред.) не спала, було певне передчуття чогось недоброго.
Через тиждень постійних атак на Запоріжжя ми з дочкою прийняли рішення виїхати. Пам’ятаю, тоді перед нами стояв вибір: взяти потрібні речі у валізу або корм для нашого мопсика, адже він більше нічого не їсть. Вибрали корм (посміхається, — прим. авт.).
Ледве втиснулися в евакуаційний поїзд та приїхали спочатку до Львова. А на подальший вибір нашого перебування повпливав мій майбутній зять, який приїхав до Сваляви за деякий час до початку війни. Ось так ми тут і опинилися, згодом зіграли дочці весілля.
— Все життя маючи справу з цифрами, чому ви вирішили зайнятися виготовленням напівфабрикатів?
— Перші тижні після переїзду було дуже важко психологічно, коли всередині тебе порожнеча і ти не знаєш, що робити далі. Взяла себе в руки і сказала, що я сильна — просто не можу бути слабкою, ми все переживемо і все буде добре. Час для сліз настане після війни.
Почала займатися практикою цигун, знайшла майстра-вчителя онлайн, це дійсно допомагало. Але, щоб відволікти думки, майстер ще порадив мені чимось зайняти руки, знайти своєрідне хобі з виготовлення речей руками. А оскільки ще з дитинства любила готувати для своїх рідних (бабуся навчила) млинці, вареники, пельмені — от і вирішила, чому би не поєднати приємне з корисним. І руки працюють, і для зятя з дочкою користь.
Потім якось пригостила своєю продукцією знайомих, вони розповіли своїм знайомим і почали робити в мене замовлення.
— Ви не шукали у Сваляві роботу за фахом?
— Так, шукала. Але, на жаль, зарплати, яку мені пропонували, не вистачало б на сплату оренди житла та інші видатки. Це і зумовило вибір моєї подальшої зайнятості. Та й назавжди у Сваляві залишатися не збираюся, мій дім у Запоріжжі, там мене чекає чоловік. Вірю в світлі сили, ЗСУ та перемогу.
— Чи куштують вашу продукцію діти? Які відгуки чуєте від покупців?
— Відгуки дійсно позитивні, діти мене знають, зустрічають в парку та запитують, коли буде готове їхнє замовлення. Молодше покоління найбільше полюбляє вареники з карамелізованим яблуком та млинці. Дорослі обирають різну начинку — залежно від смаків та вподобань.
Всі страви пані Тетяна готує власноруч, за домашніми рецептами, та дотримується стандартів якості. Асортимент постійно розширюється і змінюється — з огляду на сезонність продукції.
До речі, попередньо замовити смачні домашні українські страви можна за номерами телефону:
(097) 807 59 55 та (066) 536 59 91.
Svaliava.net
Будь першим хто прокоментує