Доля Плосківської дерев’яної церкви: розповідає краєзнавець Юрій Шипович

На Закарпатті існує чимало церков, палаців та храмів з різних епох, які були збудовані нашими предками понад кілька поколінь тому. Проте особливу зацікавленість викликають у місцевих жителів та туристів дерев’яні церкви краю. Усе через те, що це — характерний прояв культурної спадщини Закарпаття, а за сумісництвом й найцінніший внесок українців в художню скарбницю світа.

Одною з культурної спадщини закарпатці вважають церкву Покрова Пресвятої Богородиці. За словами краєзнавця Юрія Шиповича, дерев’яна церква з с. Плоске — одна з класичних лемківських церков, яка збереглася в Україні, роки існування якої датуються 1792-1927. Відомо, що раніше її зображення фігурувало у багатьох книгах та статтях.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці чимось навіть схожа на шелестівську (м. Ужгород), проте має свої, відмінні риси. До прикладу, її масивні форми, які роблять споруду більш монументальною та суворою. Церква не має відкритих голосниць, баня увінчана глухим ліхтарем, а шатри по горизонталі над навою та вівтарем більш членовані, з більшими бароковими банями та главками.

Вважається, що Плосківську святиню збудували у 18 сторіччі за часів священника Павла Долгая. А у селі у 1733 року краяни згадували про дерев’яну церкву св. Михайла, проте починаючи з 1692 року походить найдавніша згадка про цю церкву та три філії, які походять від неї: Звір, Оленьово та Павлово. Пізніше приєдналися ще дві — Ізвор та Мала Мельнична.

На відміну від інших закарпатських храмів, церква Покрова Пресвятої Богородиці була вимушена залишити рідне закарпатське село. У 1927 році церкву продали, а отримані кошти місцеві витратили на зведення мурованого храму. Пізніше церкву Покрова Пресвятої Богородиці розібрали для її перевезення, а взимку її транспортували залізницею до с. Канори, що поблизу Волівця. Тим не менш, на цьому мандри собору не закінчилися.

Зі слів краєзнавця Юрія Шиповича, в Канорі церква занепадала, через що 9 січня 1953 її зняли з реєстрації діючих храмів. Через 40 років (з моменту продажу) Іван Могитич, львівський архітектор відреставрував пам’ятку.

З 1974 року було засновано республіканський музей народного будівництва просто неба, де відтоді і дотепер знаходиться Покровська церква.