Як відомо, декілька років тому у зв’язку з новим територіальним поділом районів та утворенням громад у Закарпатській області відбулися зміни і в сфері органів місцевого самоврядування Свалявщини.
Зокрема, були реорганізовані сільські ради у Стройному (куди входило і село Черник), Тибаві (Мала Мартинка) та Дусині (Лопушанка, Плав’я, Росош), які приєднали до Свалявської міської ради в рамках децентралізації та утворення територіальних громад.
На заміну сільським головам мали прийти старости, на яких покладаються важливі завдання, зокрема належне представлення інтересів мешканців сіл в тергромаді.
Перші кроки в цьому напрямку були зроблені: 17 грудня 2021 року рішенням Свалявської міської ради утворили два старостинські округи: Дусинський (Дусино, Росош, Плав’я, Лопушанка) та Стройненський (Стройне, Черник, Тибава, Мала Мартинка).
Після утворення старостинських округів наступним етапом мало бути обговорення кандидатур на посаду старост та їх затвердження. Утім, цього так і не сталося.
Видання Svaliava.net вирішило дізнатися думку жителів сіл Свалявської громади щодо того, чи потрібні старости в селах.
На думку мешканки села Росош пані Марії посада старости в селах є не те що потрібною, а дуже необхідною.
За її словами, зараз назріло багато питань, які люди хотіли би вирішити з представниками влади на місці — “щоб щоразу не їхати в місто”.
Бо часто трапляються різні ситуації, коли потрібна допомога негайно, але нема куди і до кого звернутися.
Жінка також додала, що багатьох росошанців турбує питання сплати послуги вивозу сміття у селі. Є старенькі, які не в змозі щомісячно виділяти з мізерної пенсії кошти на оплату.
“До прикладу, є хати, у яких довгий час ніхто не проживає: хазяїни перебувають за кордоном, або просто ніхто не живе. А рахунки за послугу приходять регулярно. Впродовж року назбирується чимала сума, з розрахунку 30 грн на особу. Якщо, приміром, у будинку прописано 5 чоловік, то за рік потрібно сплатити 1800 грн. Був би староста, думаю, він би міг вирішувати подібні питання“, — каже мешканка Росош.
Ще одне болюче питання, на яке вказують жителі села, — жахливий стан відрізку дороги від Росош до Дусина.
“Щоденно ми та наші діти їздимо цією дорогою-атракціоном, на якій можна заодно визначати витривалість вестибулярного апарату, адже старша школа знаходиться у сусідньому Дусині. Я вже мовчу про технічний стан свого автомобіля та ходову. Та й багато хто працює у Сваляві та Мукачеві, і має долати цей шлях щоденно. А буває таке, що односельцям потрібна негайна допомога. От їхали люди з городу та перевернулися на транспорті, нема до кого елементарно звернутися“, — розповіла пані Марія.
“Село без очільника, як хижа без ґазди“, — вважає сімдесятирічний житель села Плав’я Юрій Іванович.
“Суцільні незручності теперка у нас. Раніше за довідками їздили у Дусино, а зараз у Сваляву треба. А мені вже у такому віці не дуже добре далеко йти“, — розповідає він
У самому ж Дусині жительки села Олеся Левко та Надія Мелеш бідкаються на відсутність освітлення на вулиці Зоряна, їм незручно та боязко повертатися з роботи, коли вже настають сутінки.
“Донедавна Дусинська сільська рада охоплювала чотири навколишні села. Люди мали куди звертатися. А зараз що? Поїдеш у ту Сваляву, там же нікуди не потрапиш із своїми зверненнями. Все як горохом об стіну“, — бідкається ще один мешканець Дусина пан Василь.
“Староста повинен бути на місці, обраний не за гроші, а голосами виборців. Щоб можна було вирішувати і документальні, і організаційні питання. От як вивіз сміття за кладовищем, там уже ціла гора назбиралася, або лампочку вкрутити, де треба. Тільки, щоб староста був місцевим, щоб було, з кого спитати. А що у Сваляві? Знають тільки, як дерева зрізати“, — висловлюють свою думку Ірина та Михайло — сімейна пара з села Черник.
Їх підтримують і інші опитані жителі населеного пункту.
Думки мешканців села Стройне щодо потреби у старості різняться. До прикладу, мешканка села пані Галина вважає, що староста взагалі не потрібен, аргументуючи свою позицію тим, що не бачить жодної різниці між діяльність колишньої сільської ради та теперішньою відсутністю старости.
“Як раніше нічого не робилося, так і зараз нічого не робиться. То навіщо той староста потрібен?” — бідкається Галина.
Подумавши, додає: “А от сміття вивозять регулярно, за графіком, раз на два тижні. Колись ми платили 250 гривень на рік, а теперка у декого назбирується і по 1000, і 2000 гривень. Це залежить від того, скільки осіб проживає у хижі. Та й на освітлення не жаліюся, по моїй вулиці все добре“.
Інша жінка зі Стройного жаліється, що у колишній сільраді не видають потрібні довідки, якщо є заборгованість за оплату вивозу сміття. Таку інформацію підтвердила і її сусідка пані Оксана.
“Вимагають спочатку оплатити рахунки, а якщо я там не живу і не насмічую, чому повинна платити? Щоб призвести до ладу узбіччя на дорогах, маємо наймати чоловіка, який за кошти мешканців косить траву та вигрібає сміття обабіч автошляху. Хоча цим має займатися влада на місцях“, — додає вона.
А от на думку Василя Янчика зі Стройного, староста у селі неодмінно потрібен.
“Бардак у селі, вже гора сміття назбиралася, та й лампи освітлення на стовпах не замінюють вчасно. Кажуть у “білому домі”, що грошей нема, усі на війну пішли. Сказав мені Попович Михайло Юрійович, що на сесійному засіданні прийняли рішення не замінювати лампи вуличного освітлення у селах за відсутності коштів через війну. А староста потрібен, місцевий та пунктуальний, щоб добрим господарем був“, — висловився Василь Янчик.
Пан Василь з Малої Мартинки також за те, щоб в селах нарешті призначили “ґазду”.
“Пам’ятаю, минулого року був випадок, коли вуличне освітлення у селі “горіло” цілодобово більше тижня. Шкода було того марнотратства, дзвонили в “комунал” — це не їх компетенція, зв’язувалися з електриками — аналогічна відповідь. Але потім все ж таки прийшли люди і починили поломку. А був ви староста, думаю, він би то вирішив за півгодини“, — поділився думками чоловік.
Мешканці Малої Мартинки також розповідають, що змушені самостійно вирішувати і питання благоустрою в обох селах (Малій Мартинці і Тибаві).
“Кому виходить, збираються хлопці на суботники. Прибирають старий і новий кладовища, косять узбіччя, обрізають дерева та кущі, щоб не дряпали машини. Недавно навіть самостійно зробили ямковий ремонт, бо дорога в селах вже місцями почала псуватися“, — додає житель пан Іван.
Бесіда з мешканцями сіл громади показала, що більшість людей за те, щоб у селах був староста. І на цій посаді хочуть бачити компетентну людину, яка б уболівала за села, їх мешканців, оперативно вирішувала ті чи інші питання.
Тема призначення очільників старостинських округів у міській раді зараз, вочевидь, не стоїть на порядку денному. Свого часу тут аргументували це “економією коштів”, які б довелося витрачати на зарплати старостам. Але на тлі розширення штату працівників міськради і регулярного оприлюднення вакансій на офіційному сайті, це звучить, як мінімум, дивно.
Будь першим хто прокоментує