Проблема сміттєзвалищ на Закарпатті існує не один день чи рік — вона виникла десятки років тому, а деякі зони захоронення відходів розрослися до небувалих розмірів.
Поміж забрудненням значних площ, сміттєзвалища спричиняють невиправну шкоду довкіллю через викиди отруйних речовин в ґрунт, підземні води та повітря, що негативно впливає головним чином на здоров’я людей.
Головна проблема полягає в невпинному нагромадженні сміття, яке не тільки не зменшується, але і зростає вражаючими темпами, що трапилося і на Свалявському міському сміттєзвалищі.
“Ми вивозимо сміття на сміттєзвалище щодня, оскільки станом на сьогодні немає альтернативного місця для його відведення. На жаль, обмежені ресурси та відсутність альтернатив ускладнюють пошук варіантів. Ми визнаємо важливість вирішення цієї проблеми та працюємо над пошуком ефективних рішень. До прикладу, нещодавно взяли участь в тендері, щоб, за умови виграшу, приступити до реалізації проєкту, спрямованого на зменшення негативного впливу сміття на довкілля“, — розповів Михайло Пітра, керівник Свалявського ВУКГ.
На звалищі ж знаходимо різні види відходів, що свідчить про широкий спектр матеріалів, які вивозять на це місце. Крім звичайних побутових відходів, таких як пластик, скло, картон та папір, тут також можна натрапити й на старий одяг, взуття та навіть меблі. Це свідчить про те, що тут викидають не лише відходи з побутового використання, але і цілі речі, які ще можуть бути використані чи відновлені.
Така ситуація підкреслює важливість впровадження системи переробки та вторинного використання матеріалів для зменшення кількості відходів, що потрапляють на сміттєзвалища.
“Зараз найбільша частка відходів, яку ми спостерігаємо, це пластик та скло. Проте КП ВУКГ вирішило зменшити цей відсоток пластику, встановивши сортувальні пакети для пластику по всьому місту. Зараз працівники “комуналу” намагаються активно використовувати їх для відокремлення пластикових відходів. Цей крок допомагає нам ефективніше сортувати сміття та зменшує кількість пластикових матеріалів, що потрапляють на сміттєзвалище, що врешті-решт зменшує наш екологічний відбиток на сміттєзвалищі“, — додав Михайло Пітра.
Проте сміттєзвалище на “Чонках”, вважають свалявці, може стати неконтрольованим через відсутність роботи з його знешкодження.
У Сваляві впродовж десятків років люди, що проживають поруч з міським сміттєзвалищем, змушені стикатися з щоденними проблемами, пов’язаними з небезпечними викидами та забрудненням навколишнього середовища.
Одна з таких — пані Надія, місцева мешканка, яка майже щодня виходить на прогулянку із своїм чоловіком, і перше, на що натикається, — “океан сміття”.
“Життя поруч із сміттєзвалищем — це постійна боротьба з нестерпним запахом та нав’язливими мухами. Щотижня мало не із слізьми дивимося на те, як сміття накопичується, а місцеві органи влади нічого з цим не роблять. Чому ніхто не хоче зрозуміти, що це не лише проблема забруднення навколишнього середовища, а й загроза для нашого здоров’я та комфорту життя? Одного разу, прогулюючись лісом, помітила на сміттєзвалищі працівників “комуналу”, впізнала по їхній формі. Вирішила спитати, чи намагатимуться вирішувати цю катастрофу, на що отримала чітку відповідь — “Це не ваша справа”, і мене це дуже обурило“, — розповідає пані Надія.
Натомість у Свалявському “комуналі” запевняють, що роботи із покращення становища стартували, позаяк розпочали рекультивацію землі на території сміттєзвалища. Ці заходи передбачають відновлення природного ландшафту та земельних ресурсів, що постраждали від діяльності сміттєзвалища. Крім того, це включає в себе такі дії, як встановлення систем дренажу для управління підземними водами, насадження рослин та дерев для створення лісових масивів або зелених зон, а також формування ландшафтів для забезпечення естетичного вигляду території.
Варто зауважити, що проблему раніше досліджував свалявський активіст Іван Чийпеш, позаяк ще у вересні 2021 року на своїй сторінці у Facebook звернувся до жителів району та поділився відеоматеріалом, на якому чітко видно кордони сміттєзвалища, які розростаються з кожним роком. Згідно з наявними даними, площа сміттєзвалища станом на 2004 рік становила 0,68 га, а через 15 років цей показник досяг 4,6 га.
“Площа Свалявського звалища за останні 15 років збільшилася в разів 30, тому пропоную всім нам починати сортувати побутові відходи вже вдома, а керівникам ОТГ попрацювати над можливістю роздільного вивезенням побутових відходів. Це дасть змогу зменшити негативний вплив на екологію та мікрорайон “Табли” і “Вашар” в місті Свалява“, — написав Іван Чийпеш.
Якщо офіційно зареєстрований полігон твердих побутових відходів не має сміттєсортувального обладнання або сміттєпереробного підприємства, це робить його небезпечним в рази порівняно зі стихійним звалищем. Основні дилеми — відсутність контролю, природоохоронних заходів та сплати податків.
Відповідно до Національної стратегії управління відходами, до 2030 року Україна має досягти переробки 65% усіх відходів. До речі, цей показник для країн Європейського Союзу становить 90%.
Першочерговим кроком в цьому напрямку є будівництво не менше, ніж 200 сміттєпереробних підприємств та рекультивація наявних полігонів в Україні. Однак, для прискорення процесу переробки важливо, щоб громадяни активно сортували сміття, а обслуговуючі компанії забезпечували наявність контейнерів для роздільного збору та встановлювали їх на прибудинкових майданчиках.
У зв’язку з постійним оновленням українського законодавства, яке поступово гармонізується з європейським, вимоги до екологічної безпеки зростають. Тому зараз більшість полігонів ТПВ мають сміттєсортувальні заводи, лінії, барабанні сепаратори. До сільської місцевості та міст з невеликою кількістю населення закарпатські екологи в соціальних мережах звертаються із закликом купувати мобільні сортувальні комплекси, оскільки вони легко й швидко монтуються та розбираються.
Стануть також в пригоді бункери-накопичувачі для будівельного та мультиліфт-контейнери для іншого негабаритного сміття через свої зручні розміри.
Основний висновок полягає в тому, що вирішення проблеми з управлінням відходами починається з наших власних дій. Кожен із нас має усвідомити важливість екологічної свідомості та відповідального ставлення до відходів. Це означає не лише уникати використання “шкідливого” сміття, а й активно сортувати його для подальшої переробки.
Разом ми можемо сприяти створенню здорового та чистого середовища для майбутніх поколінь.
Мирослав Лисович,
студент відділення журналістики УжНУ,
спеціально для Svaliava.net
Будь першим хто прокоментує