Ковзанки 30-х років ХХ століття на Закарпатті: популярні розваги містян за морозної погоди.
Не секрет, що катання на ковзанах — одна з улюблених зимових розваг дітвори та дорослих у зимовий час.
Регулярні катання на ковзанах є надзвичайно корисним заняттям для тіла та душі. Це не тільки піднімає життєвий настрій і психологічну бадьорість, а й допомагає тримати тіло в тонусі, знижує втомлюваність, збільшує працездатність людини в цілому.
Мабуть, про це знали мешканці Закарпаття 30-х років, яке тоді входило до складу Чехословаччини, адже, як бачимо зі світлин, ковзани були надзвичайно популярною зимовою розвагою.
За словами директорки Свалявського історичного музею Марії Цанько, масова культура катання на “корчулях” (саме так, як правило, називали ковзани на Свалявщині, — прим. авт.) прийшла до нашого регіону з Європи, зокрема з Австро-Угорщини.
Хоча для мешканців Сваляви ця розвага не була новинкою і до цього часу. Цікаво, що ще донедавна свалявці мали ковзанку на міському стадіоні “Авангард”, а у 50-60 роки її заливали між п’ятиповерхівками навпроти свалявського вокзалу.
За місцевими переказами, у горян були дерев’яні ковзани — “корчолі”. Вони прив’язувалися знизу до взуття. Існує ще одна назва ковзанів чеського походження — “ґарджоли”.
Пізніше їх стали називати “бруслі”, виготовляли із заліза та протягували всередину металевий дріт (zázrak, — прим. авт.) — пишуть закарпатці у коментарях до публікації Михайла Марковича у Facebook, в якій автор згадує про катання на ковзанах в краї, доповнюючи текст унікальними архівними світлинами.

Дитячі ковзани — “прічешні гачі” — виготовляли з дерева, підбивали металом та прив’язували до ніг мотузками.
А катками 100 років тому слугували замерзлі води місцевих річок — Латориці, Ужа, Хустця, Тиси, Свалявки.
Вважається, що батьківщиною зимового катання є Нідерланди. Саме там в 13-14 століттях з’явилися перші залізні ковзани. У середні віки ковзани вже поширилися в багатьох країнах Європи.
До речі, перший ковзанярський клуб відкрився у 1604 році в шотландському місті Единбург.
Звідти ця розвага поширювалася і до Центральної та Східної Європи — теперішньої Чехії, Словаччини, Польщі, Австрії, Угорщини.










Будь першим хто прокоментує