Про що розповідає старовинне фото свалявської родини, яка зібралась за столом на Святвечір

Старовинні традиції, які були притаманні Свалявщині, можна побачити на старовинному фото зі Свалявського історичного музею.

За святковим столом на Святвечір зазвичай збиралася вся родина — від малого до найстаршого.

На світлині ми можемо побачити ґаздиню з маленьким сином на руках, старших синів, бабусю та дідуся родини. Ґазда, ймовірно, і робив фото, тому залишився за кадром.

На світлині видно, що до Святвечора сім’я готувалася заздалегідь.

Зазвичай у переддень Різдва господиня вставала з першою зорею та перевіряла, чи все, що зичили сусіди, повернули. “Борони Боже, щоб щось домашнє та було по чужих обійстях” — казали тоді.

У кімнаті чисто, прибрано, стіл накритий парадною скатертиною (обрусом, — прим. авт.), горить свічка, а у центрі столу стоїть керечун (традиційний святковий хлібець, — прим. авт.) та пшеничний сніп, тобто дідух. За повір’ями, дідух, який вносив до оселі найстарший чоловік у родині, мав оберігати сім’ю, надавати захист пращурів.

Ніжки столу обплетені залізним ланцюгом, який, за повір’ями, мав тримати сім’ю вкупі до наступного Різдва.

На світлині видно, що деякі члени родини є босими. Можливо, це пов’язано з невисокими статками сім’ї, але можна припустити, що це ще одна цікава традиція.

У Святвечір ґазда вносив до будинку сокиру, а члени родини ставили на неї босі ноги. Вважалося, що таким чином вони набувають міцності, начебто стають “залізними”.