З настанням холодів люди — головним чином в сільській місцевості — почали опалювати помешкання з допомогою печей, камінів та грубок, але недотримання правил безпеки інколи призводить до вкрай невтішних наслідків, зокрема спалаху димоходу.
За інформацією закарпатських рятувальників, за останні дні на Свалявщині було зафіксовано щонайменше два випадки спалаху димарів.
Оскільки зараз це питання є більш ніж актуальним, причини займання димоходів та як цього уникнути обговорюємо з начальником 12-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Свалява майором служби цивільного захисту Олександром Токарським.
“Під час спалювання дров у печах і грубках, димові гази, які виділяються, піднімаються димоходом уверх. Утім, певна частина цього диму конденсується на стінках димаря, утворюючи шар креозоту, який щоразу стає товстішим. Потрапляння, приміром, іскри на шар креозотних відкладень спричиняє спалах, відтак димар починає горіти“, — розповідає Олександр Токарський.
За його словами, горіння відкладень креозоту у димарі супроводжується характерним гулом. Небезпека криється в тому, що вогонь, який спалахує у димоході, може поширитися на крівлю, спричинивши серйозну пожежу.
“Крім того, під дією високої температури на стінках димаря можуть утворитися тріщини, через які в оселю потрапляє чадний газ, а це несе серйозну загрозу здоров’ю та життю людям, які там перебувають“, — наголошує рятувальник.
Олександр Токарський каже, що аби уникнути подібної ситуації, слід регулярно проводити чистку димоходів — хоча б один раз на рік. Водночас перед стартом опалювального сезону з використанням грубок, камінів і печей,потрібно ретельно оглянути їх та перевірити на предмет тріщин чи інших подібних пошкоджень, щоб заздалегідь їх усунути.
Свалявський рятувальник також радить використовувати для опалення сухі дрова, адже паливо, яке має вологість понад 20%, сприятиме відкладенню креозоту в димарі.
Коментарі закриті.